Три дружини останнього шаха Ірану: який вигляд мали королеви і що з ними сталось

Мохаммед Реза Пехлеві — останній шах Ірану, правитель, який намагався перетворити монархію на модерну державу західного типу. Він зійшов на престол 1941 року та правив майже чотири десятиліття, які припали на період стрімкої індустріалізації, нафтового збагачення та масштабних реформ. За його правління відбулася так звана «Біла революція», яка передбачала земельну реформу, розвиток освіти, розширення прав жінок і відділення релігії від держави та суспільного життя. За нього Іран став одним із ключових союзників Заходу на Близькому Сході, однак швидка модернізація супроводжувалася авторитаризмом, суворими репресіями через таємну поліцію, цензурою та глибокою соціальною нерівністю, а відрив від релігійних і культурних традицій тільки посилював невдоволення населення, що в результаті призвело до Ісламської революції 1979 року.

Читайте также: Якому знаку зодіаку пощастить 6 березня

Особисте життя іранського правителя також перебувало під пильною увагою, адже він був одружений тричі: його першою дружиною стала єгипетська принцеса Фавзія Фуад, другою — іранська аристократка Сорая Есфандіарі-Бахтіярі, а третьою — Фарах Пехлеві, яка 1967 року отримала титул імператриці.

Фавзія Фуад

Вона була донькою єгипетського короля і стала першою дружиною шаха Мохаммеда 1939 року, однак це був союз, який мав не лише романтичний, а й політичний характер. Шлюб був спланований батьком принца і до весілля вони бачилися лише один раз. Також пара не розмовляла мовами одне одного, тому після одруження могли між собою спілкуватися лише французькою, яку обоє знали.

Її називали однією з найвродливіших жінок свого часу: витончена, стримана, з аристократичною поставою, вона уособлювала блиск королівських дворів Сходу. З Мохаммедом у неї народилася одна дитина — донька — принцеса Шахназ Пехлеві.

Однак шлюб був невдалим — Фавзія була дуже нещаслива в Ірані та часто сумувала за батьківщиною Єгиптом. Проблеми у стосунках посилювали матір та сестри її чоловіка — між ними спалахували конфлікти і одна з сестер Мохаммеда навіть розбила вазу об голову Фавзії. Також сам шах вважався бабієм і його постійно бачили з іншими жінками, з якими він зраджував дружині.

В рузельтаті 1945 року Фавзія покинула Іран і переїхала до Єгипту, і, незважаючи на численні спроби шаха переконати її повернутися, вона залишилася в Каїрі. Це розлучення спочатку не визнавалося Іраном протягом кількох років, але зрештою офіційне розлучення було отримано нею 1948 року. Головною умовою розлучення було те, щоб її дочка залишилася на вихованні в Ірані. Вона також повернула собі титул принцеси Єгипту.

28 березня 1949 року в Каїрі принцеса Фавзія вийшла заміж за полковника Ісмаїла Чіріна і у цьому шлюбі у них народилося двоє дітей. Жінка померла 2013-го у віці 91 року.

Сорая Есфандіарі-Бахтіярі

Сорая Есфандіарі-Бахтіярі увійшла в історію як найромантичніша постать іранського двору. Вона була наполовину німкенею, вихованою в Європі, яка привезла до Тегерана дух повоєнної елегантності. Її стиль і драматична врода зробили її іконою 1950-х, а весільна сукня від Dior стала легендою, яка дивує і сьогодні.

Вона познайомилася з іранським шахом 1948 року. Їхнє весілля було одним із найрозкішніших у ті часи, адже налічувало 2 тисячі гостей, зали палацу прикрасили 1,5 тонни орхідей, тюльпанів і гвоздик, доставлених літаком з Нідерландів, гостей розважав кінний цирк.

Однак ставлення у суспільстві до Сораї було неоднозначним, адже її виховання було повністю німецьким та католицьким, що залишило її зі змішаною ідентичністю та зробило її об’єктом великої недовіри в Ірані, оскільки мусульманські священнослужителі казали, що шах не повинен одружуватися з цією «напівєвропейською дівчиною», яку не виховали мусульманкою.

У жовтні 1954 року Мохаммед сказав Сораї, що його турбує те, що вона не народила йому спадкоємця, і запропонував їм відвідати Сполучені Штати, щоб звернутися за допомогою до американських лікарів з лікування безпліддя, в результаті обстежень їй сказали їй, що вона безплідна і ніколи не зможе мати дітей. Також, як і з першою дружиною шаха, матір та сестри постійно зневажали її та завдавали їй дрібних принижень, що, звісно ж, впливало і на її стосунки з чоловіком. Мати шаха була дуже владною жінкою і ненавиділа Сораю, тому тиснула на сина, щоб він розлучився з нею, оскільки вона не може народити йому спадкоємця сина.

Читайте также: Гороскоп на 6 березня для всіх знаків зодіаку: день, коли ми будемо тривожними і підозріливими

Вона покинула Іран у лютому 1958 року та зрештою вирушила до будинку своїх батьків у Кельні в Німеччині. Деякий час чоловік вмовляв її, що візьме другу дружину, яка народить йому сина, а Сорая лишиться королевою, однак вона на це не погодилась і вони в результаті затяжних конфліктів розлучились.

Після розлучення Сорая зустрічалась з кількома відомими чоловіками, знімалась у кіно, вела світський спосіб життя, провела решту свого життя в Європі і померла 2001 року з невідомих причин у своїй квартирі в Парижі у віці 69 років.

Фарах Пехлеві

Вона стала третьою та останньою дружиною шаха й єдиною жінкою в історії Ірану, яку офіційно коронували як імператрицю — шахбану.

Фарах була всвічена, сучасна, з інтересом до мистецтва та архітектури, активно підтримувала культурні й соціальні ініціативи. Саме за її участі в країні з’явилися масштабні мистецькі проєкти та музеї світового рівня.

Вона народилася в заможній іранській родині, навчалася на архітектурному факультеті в Парижі, а з шахом познайомилася в іранському посольстві, і вони одружилися в грудні 1959 року. У день весілля королева була одягнена у сукню створену Ів Сен-Лорано, тодішнім дизайнером Модного дому Dior, а на голові у неї була діамантова тіара Нур-ол-Айн.

Оскільки два попередніх шлюби не дали іранському монаршу спадкоємця, на Фарах спричинявся значний тиск. Але у цьому шлюбі у подружжя було четверо дітей — син та три доньки. Після народження спадкоємця вона активно займалася благодійною діяльністю, якій присвячувала багато часу. Вона стала однією з найпомітніших фігур в імперському уряді та покровителькою 24 освітніх, медичних та культурних організацій і ця гуманітарна роль принесла їй велику популярність. Значення Фарах було підтверджено її участю в коронаційній церемонії 1967 року, де вона була коронована як перша шахбану (імператриця) Ірану.

На початку 1978 року невдоволення світським імперським урядом Ірану зростало. До кінця року ісламісти почали демонстрації проти монархії. Мохаммед та Фарах вилетіли з Ірану літаком 16 січня 1979 року.

Деякий час пара провела у Єгипті, деякий на Панамських островах, після смерті чоловіка Фарах оселилася з дітьми у Сполучених Штатах, а також продовжувала відвідувати деякі королівські публічні заходи, переважно весілля. Нині їй 87 років і вона досі мешкає у США поблизу Вашингтона і навіть має сторінки у соцмережіх, де ділиться робочими та особистими знімками.