Блог

  • Що робити батькам, якщо дитина постійно бреше

    Що робити батькам, якщо дитина постійно бреше

    Чому дитина бреше? Де проходить межа між уявою і брехнею? Чи треба сварити малюка за обман? Чи варто заохочувати вигадки або краще зупинити його, поки він не втратив зв’язок з реальністю? Та що робити якщо дитина бреше?

    Фантазії чи брехня? Що робити якщо дитина бреше - фото 1

    Unsplash

    Чому дитина бреше: 5 причин

    Важливо розуміти, що брехня є звичайною частиною розвитку дитини, і існують різні причини, чому діти можуть не говорити правду.

    1. Пошук уваги

    Діти іноді брешуть, щоб привернути увагу батьків або інших. Вони можуть почуватися знехтуваними або вірити, що брехня зробить їх центром уваги.

    Ознаки дитячої брехні заради уваги:

    • Перебільшені історії: розповідання фантастичних або перебільшених історій.
    • Часті вигадки: регулярне вигадування історій або інцидентів.

    Що робити, якщо дитина бреше заради уваги:

    • Проведіть якісний час разом: переконайся, що дитина відчуває, що її цінують і до неї прислухаються.
    • Позитивне підкріплення: хвали чесну поведінку та приділяй увагу правдивій взаємодії.

    2. Уникнення наслідків

    Діти можуть брехати, щоб уникнути покарання чи негативних наслідків. Вони бояться наслідків своїх дій і сподіваються, що брехня вбереже їх від проблем.

    Ознаки цієї брехні:

    • Заперечення неналежної поведінки: заперечення участі в тому, що дитина явно зробила.
    • Перекладання провини: звинувачення інших у своїх діях.

    Як це вирішити:

    • Створи безпечне середовище: заохочуй відкрите спілкування, переконавшись, що дитина почувається в безпеці, визнаючи помилки.
    • Послідовні наслідки: запроваджуй справедливі та послідовні наслідки за брехню та неналежну поведінку.

    3. Чому дитина бреше: тестує межі батьків

    Діти часто брешуть, щоб побачити, що може зійти з рук. Вони перевіряють межі та вивчають, яка поведінка прийнятна, а яка — ні.

    Ознаки:

    • Неузгоджені історії: подання різних версій однієї історії.
    • Дрібна брехня: дрібна брехня про повсякденні справи.

    Як це вирішити:

    • Встанови чіткі правила: чітко повідомляй про правила та очікування від дитини.
    • Дотримуйся меж та правил і сама: постійно дотримуйся правил і наслідків, щоб показати, що брехня є неприйнятною.
    Фантазії чи брехня? Що робити якщо дитина бреше - фото 2

    Unsplash

    4. Захист інших

    Іноді дитина бреше, щоб захистити своїх друзів або членів сім’ї. Вона може думати, що допомагають чи запобігають комусь потрапити в біду.

    Ознаки захисної брехні:

    • Прикриття братів і сестер або друзів: взяти на себе провину чи заперечити чужу погану поведінку.
    • Небажання ділитися подробицями: приховування інформації для захисту інших.

    Що робити батькам:

    • Навчай емпатії та чесності: поясни важливість чесності та те, як вона насправді може допомогти іншим.
    • Обговори ситуації: обговоріть з дитиною різні ситуації, коли чесність має вирішальне значення.

    5. Підвищення самооцінки

    Дитина бреше, щоб мати кращий вигляд в очах інших. Вони можуть відчувати себе недостатньо хорошими й брехати, щоб підвищити свою самооцінку.

    Ознаки брехні для  самооцінки:

    • Вихваляння та перебільшення: грандіозні заяви про свої досягнення.
    • Створення фальшивих наративів: вигадування історій, де вони є героєм або жертвою.

    Як це вирішити:

    • Заохочуй позитивну самооцінку: розвивай самооцінку дитини за допомогою щирої похвали та заохочення.
    • Сприяй реальним досягненням: допоможи поставити реалістичні цілі та досягти їх, щоб підвищити впевненість без потреби в брехні.

    Види дитячої брехні

    Маленькі діти часто здаються нам, дорослим, абсолютно безневинними істотами, не здатними на брехню. Але в один прекрасний день дитина розповідає щось, чого начебто не могло бути насправді, і ми губимося, намагаючись зрозуміти, що це — гра уяви або навмисний обман?

    1. Очевидна вигадка

    Маленькі діти часто здаються нам, дорослим, абсолютно безневинними істотами, не здатними на брехню. Але в один прекрасний день дитина розповідає щось, чого начебто не могло бути насправді, і ми губимося, намагаючись зрозуміти, що це — гра уяви або навмисний обман?

    Дитина розповідає неймовірну, але при цьому абсолютно нешкідливу історію: наприклад, про те, що тепер вона розуміє мову квітів або що у неї з’явилася невидима собака. Як до цього ставитися?

    Що робити?

    Нерідко діти віку дитячого садка і молодші школярі настільки захоплюються своїми іграми, що говорять про них, ніби про реальні події. Можливо, дитина просто переповідає тобі те, у що саме вона сьогодні грала. Спробуй запитати, по правді чи в грі все відбувалося. Це допомагає повернути дитину до реальності.

    Однак, якщо малюк «зріднився» зі своєю фантазією або хоче продовжити цю гру, він може наполягати, що все відбувалося насправді. Не сперечайся, підтримай гру.

    Такі дитячі фантазії, особливо історії про уявного друга — це відмінний проєктивний тест, який показує, що хвилює твою дитину. Для малюка це може бути безпечним і зручним способом повідомити мамі про те, що йому не подобається нова вихователька, він ревнує тебе до молодшої сестри або що у нього ніяк не виходить завести друзі

    Важливо! Іноді бурхлива фантазія дитини лякає батьків. Але не варто хвилюватися: все це – абсолютно нормальний етап розвитку.

    2. Очевидна брехня

    Дитина бреше заради свого блага. Наприклад, спихує результати своїх пустощів на кота.

    Що робити?

    Перш за все, не звинувачуй дитину в обмані. Завжди потрібно робити поправку на те, що малюк міг щось переплутати, видати бажане за дійсне або просто загратися.

    Постарайся зрозуміти, в чому причина цього обману. Як правило, діти брешуть, тому що хочуть уникнути покарання, бояться засмутити або розсердити батьків або ж щоб отримати бажане. А потім перевір свою гіпотезу в розмові з малюком.

    Важливо! Дитині буде простіше сказати тобі правду, якщо він буде знати, що для нього це безпечно. Тому, якщо малюк зізнався, не лай його, а обов’язково похвали за те, що в кінці кінців він повівся чесно.

    3. Чи то брехня, то гра

    Ти не можеш зрозуміти, що це — розігралася уява або навмисний обман. Наприклад, дитина бреше, що твою косметику розкидав зовсім не він, а Фіксікі з мультфільму. З одного боку, ця історія — явна спроба уникнути твого невдоволення. Але, з іншого — малюк і правда міг загратися: для нього персонажі мультика, в ролі яких він і виступав, діяли самі по собі.

    Що робити?

    Зверни увагу на невербальну поведінку дитини. Ось кілька ознак обману:

    • Малюк не дивиться тобі в очі.
    • Каже не так, як завжди: занадто тихо або дуже голосно, дуже швидко або, навпаки, дуже повільно.
    • Крутить у руках предмети, чіпає особа або вуха, тре руки й одяг, тобто явно відчуває себе незатишно.
    • Намагається піти від розмови — перепитує, пробує змінити тему.

    Важливо! Така поведінка може свідчити й про те, що дитина хвилюється або боїться. Тому так важливо підтримувати в родині спокійну довірчу атмосферу. Чим більше дитина впевнена у підтримці батьків і в тому, що говорити їм правду – правильно і безпечно, тим менше він буде обманювати й тим більше грати та фантазувати.

    Фантазії чи брехня? Що робити якщо дитина бреше - фото 3

    Unsplash

    Як навчити дитину говорити правду: 5 стратегій для батьків

    Дитина часто бреше через страх покарання та недовіру до батьків. І тут важливо не контролювати й карати, а навпаки — створити атмосферу де чесність безпечна. Ось 5 стратегій:

    1. Реагуй спокійно. Якщо кожна помилка дитини закінчується скандалом і образами, чи навіть прочуханом від батьків — дитина просто перестане ділитись. А в майбутньому може не поділитись чимось серйозним: якщо дитину ображають у школі чи навіть у якихось абсолютно патових випадках. Спокійна реакція — це перший крок до створення безпечного середовища для правди.
    2. Показуй на своєму прикладі. Діти бачать — діти повторюють. Тому важливо почати з власної поведінки. Навіть у дрібницях.
    3. Хвали за щирість, навіть якщо дитина говорить чесно про помилку. Фраза “Дякую, що сказав/сказала правду — це сміливо з твого боку” може мати дуже потужний ефект на дитину та її поведінку. Дитина відчуває, що за правду не карають, а підтримують.
    4. Став питання без тиску. Дитина не на допиті, тому замість крику “Ти це зробив?!” запитай “Можеш розповісти, що сталося?” та вислухай дитину без вереску, не перебиваючи.
    5. Дай можливість виправити ситуацію. Якщо дитина збрехала — це не кінець. Запропонуй подумати разом, як виправити ситуацію.

    Презумпція невинності: коли не можна карати дитину за брехню

    Дотримуйся закону: краще відпустити злочинця, ніж покарати невинного. Тому якщо дитина бреше, не варто робити наступні кроки:

    1. Несправедливі звинувачення підривають довіру дитини до дорослих і показують, що немає сенсу говорити правду, адже йому все одно не повірять.
    2. Але навіть якщо ти на 100% упевнена, що малюк бреше, не треба навішувати на нього ярлики «брехун», «дурисвіт».
    3. Що б дитина не зробила, критикуй не її особистість, а тільки вчинки, але і це роби акуратно.

    https://liza.ua/relationships/family/fantaziyi-chi-brehnya-shho-robiti-yakshho-ditina-breshe/

  • 7 родинних установок, що псують життя дітям

    7 родинних установок, що псують життя дітям

    Наші проблеми у дорослому житті значною мірою залежать від виховання у родині. Розповідаємо в деталях, які родинні установки погано впливають на майбутнє дитини.

    Декілька століть тому вчені були впевнені, що дитина народжується “чистим листом”. Сьогодні всі знають про роль спадковості в характері й про те, наскільки важливо для майбутньої дитини те, що вона спостерігає навколо себе в перші роки життя.

    Але часто про це забувають, коли справа доходить до практики, тобто виховання власних дітей. Адже від того, як до нас ставляться близькі, потім багато в чому залежить те, як ми ставимося до інших, особливо тих, хто стане нашими близькими.

    Фото: Unsplash

    Помилки у вихованні

    В першу чергу варто звернути увагу на токсичні помилки у вихованні дітей. Цим можуть займатись як мама й тато, так і послужливі бабусі й дідусі, тітоньки з дядьками, тож будь уважна!

    1. Чекали не того

    Якщо дитина з’явилася в “неправильний час” або “не тієї статі”, про яку мріяла рідня, пізніше їй доведеться розплачуватися.

    У першому випадку дитина шукатиме любові, якої недоотримала як небажана. Найчастіше безрезультатно. У другому – засвоїть у спілкуванні частину установок не своєї статі.

    2. Недогляділи або перегляділи

    Занадто велика опіка призводить до того, що дитина, що виросла, шукає в нових стосунках того ж визнання і поклоніння – набиваючи шишки або стаючи тираном.

    А недолік уваги, коли малюк росте сам по собі – до того, що він починає ставитись до оточуючих недовірливо та агресивно. Не розуміє ласки, визнаючи у всьому лише право сильного.

    3. “Тягни-штовхай”

    Буває, що погляди батьків на виховання настільки не збігаються, що мама задобрює, а тато кричить. Або тато надає занадто велику самостійність, а мама намагається все вирішити за дитину.

    По-перше, спробуй за таких умов вирости зі стабільною психікою. По-друге, несвідомо починаєш тягтися до одного. І засвоюєш “перекошену” лінію поведінки.

    Фото: Unsplash

    4. “Все через тебе!”

    Якщо батьки, вголос чи опосередковано, дорікають дитині в тому, що вона – винуватець їхніх проблем (у мами погіршилося здоров’я після пологів, або вона не змогла вивчитись та зробити кар’єру), непідйомний тягар почуття провини малюку забезпечений. Побудувати ж сім’ю з вічно винною людиною – нелегка робота.

    Сімейні сценарії

    Ми можемо цього не пам’ятати, але як часто ми у своїх взаєминах з іншими реалізуємо не власні бажання, а транслюємо те, що йде від наших предків! Ось кілька прикладів “сімейних ігор” із негативними наслідками.

    1. “Я так старалася!”

    Дівчинка росла з девізом “любов батьків треба заслужити”. Їй здається, що якщо вона намагатиметься, до неї ставитимуться краще. Але насправді це не так: батьки просто не дуже люблять її.

    Надалі у неї виникають проблеми з чоловіком, і вона намагається вирішити їх, показуючи, яка вона “хороша дівчинка”: бере на себе більше роботи та турбот, догоджає йому… Але хитким стосункам це все одно не допомагає.

    2. Патріархальні установки

    Сім’я глибоко й токсично патріархальна, тато — цар, бог, король, імператор. І цей Дуче з AliExpress психологічно тиранить сім’ю. Дівчинка виростає з “дочірнім” типом взаємин і виходить заміж не за хорошу людину, а за “сильне плече”. Але підсвідомо чинить опір насильству.

    Фото: Unsplash

    3. “Хто винен?” – “Невістка!” – “Так її вдома нема!” – “Та он її плахта на жердці висить!”

    Свекруха не любить невістку – і знаходить привід причепитися. Але сама не озвучує претензії молодій жінці, переказує синові. Той повторює мамині слова дружині й перша домагається того, чого неусвідомлено хотіла! Тобто сварить молоду сім’ю.

    Порада редактора. Не намагайся відповідати нав’язаним уявленням про ідеальну сім’ю. Спробуй не виправдовувати свої претензії до другої половинки поясненнями на кшталт “Мене так виховували”. Прислухайся до себе: а може, ці установки суперечать особистим прагненням, а ти їх “задавлюєш”?

    Виховуючи своїх дітей, пам’ятай, що найефективніше хороше переймається не повчаннями (“Ти повинна…”), а прикладом. Якщо між батьками постійні тертя і вони ніколи не поступаються один одному, ви навіть вдвох не переконаєте чадо, що головна цінність у житті – мир та злагода у сім’ї!

    https://liza.ua/relationships/family/roditelskiy-stsenariy-psihologicheskie-problemyi-ot-roditeley/

  • 10 ідей чим зайняти хвору дитину вдома

    10 ідей чим зайняти хвору дитину вдома

    Коли дитина хворіє, особливо якщо це підступна застуда або нежить, їй часто нудно вдома. Висока активність не на користь, але й лежати та залипати в планшет чи телефон теж не дуже добре. Що ж робити? Чим зайняти дитину вдома, поки вона хворіє?

    Ми зібрали 10 класних ідей, які допоможуть батькам покращити дозвілля малюка під час хвороби: щоб і відновитись, і не нудьгувати, і отримати користь.

    чим зайняти дитину під час хвороби

    Фото: Unsplash

    1. Казки або аудіоказки

    Якщо у дитини слабкість або проблеми з засинанням, радимо або почитати вголос, або увімкнути аудіоказки. Аудіоказки навіть кращі, адже з температурою і під час хвороби мало кому хочеться просто читати, а от заплющити очі й слухати як щось бубонить на фоні — саме те, що треба.

    Український YouTube квітне на повну, і не лише контентом для нас, дорослих. За пару секунд зайняті матусі й татусі можуть знайти аудіоказки для дітей, обрати, увімкнути й лишити дитину слухати та засинати. Наприклад, є канал “Казка на вушко”, який має довгі збірки аудіоказок, записаних приємним голосом, під які дитина точно швидко засне, напившись теплого чаю та вгрівшись під ковдрою.

    2. Малювання

    Маєш столик для роботи в ліжку? Тоді настав час тобі пересісти з ноутбуком за стіл, щоб не псувати поставу, а столиком поділитись з дитиною. Купи нову розмальовку, збери всі олівці та фломастери та запропонуй дитині малювати прямо у ліжку. Це чудове творче та медитативне хобі без особливих зусиль.

    3. Ігри з улюбленими іграшками

    Улюблені речі — в тому числі й іграшки — допомагають створити атмосферу спокою, теплоти. Тому можна погратись з улюбленими іграшками дитини. Наприклад, щоб обробити власні почуття під час хвороби, можна погратись у лікарню, де малюк лікує своїх іграшкових друзів. Це, до речі, може допомогти дитині менше боятись лікарні та лікарів.

    4. Пазли для дітей

    Пазли — це теж класне заняття, яке не потребує особливої фізичної активності. Головне — обрати пазли відповідної вікової категорії. Той пазл на тисячу шматочків з Собором Паризької Богоматері, який подарувала свекруха, краще лишити вам з чоловіком, а для дитини підібрати пазли з улюбленими мультяшними героями, казковими сценаріями та великими деталями.

    дитина хворіє що робити

    Фото: Unsplash

    5. Вітамінна кулінарія

    Чим зайняти дитину вдома, коли та хворіє, щоб при цьому було ще й корисно? Можна поєднати поживну їжу та навчання дитини правильному харчуванню. Наприклад, приготуйте разом щось легке: фруктовий салат, смузі, йогурт з ягодами. Показуй та пояснюй, які продукти корисніші, які — солодкі навіть без цукру чи шоколаду. Це ще й чудова профілактика дитячого ожиріння, яке, як відомо, часто починається саме з домашньої кухні.

    6. Сенсорні ігри

    Сенсорні ігри заспокоюють нервову систему та добре працюють навіть у ліжку, якщо дитина обережна. Яке це зробити? Підбери контейнер або миску з високими стінками, насип туди крупу або спеціальний пісок, поклади маленькі іграшки або формочки.

    7. Настільні ігри

    Зараз настільні ігри є для найрізноманітніших вікових категорій: від D&D до UNO. Обери гру, яка адаптована під вік твоєї дитини та починайте грати разом.

    8. Мультики українською мовою

    Зараз так багато мультфільмів з українською озвучкою, що просто очі розбігаються. Обери щось нове, або класичні мультики від Дісней, та увімкни. Але пам’ятай про дозування екранного часу: цифровий детокс зараз потрібен не лише дорослим, а й дітям, які постійно сидять в соцмережах.

    дитяча творчість

    Фото: Unsplash

    9. Аплікації з кольорового паперу

    Це заняття чимось схоже на збирання пазлів та малювання одночасно. Вирізати з кольорового паперу, створювати листівки або аплікації на папері — це чудове медитативне заняття, яке допоможе розслабити дитину та трошки активувати творчу жилку.

    10. Білий шум

    Якщо дитина не може розслабитись та заснути, а аудіоказки не діють, можна застосувати старий-добрий білий шум. Наприклад, плейлист зі звуками дощу або природи. Це чудовий спосіб поступово поринути в комфортний сон.

    Загалом не варто ставити собі за мету повністю заняти дитину під час хвороби. Згадай, яка ти, коли сама хворієш: інколи не хочеться взагалі нічого, а тільки валятись і спати. Так і з дитиною.

    https://liza.ua/relationships/family/doma-ne-skuchno-chem-zanyat-bolnogo-rebenka/

  • 7 порад батькам майбутнього абітурієнта

    7 порад батькам майбутнього абітурієнта

    Отже, батькам майбутніх одинадцятикласників приготуватись! Поки триває літо варто подумати про вступну кампанію наступного року і почати готуватись вже зараз, щоб потім не було біготні, нервів та криків зі сльозами.

    підготовка до вступу

    Unsplash

    Подавати документи до вишу — це дуже нервозатратний процес, як для батьків, так і для майбутніх студентів. Що робити, щоб зменшити стрес? Як допомогти дитині пережити вступ до вишу? Ми розкажемо про все далі.

    1. Спілкуйтесь відкрито та прямо

    Найкращий спосіб підтримати дитину під час вступу до вишу — це вести відкриті діалоги про почуття, занепокоєння, мрії та очікування від вступу. Активно слухай, заспокоюй, допомагай справитись з емоціями, навіть якщо вони дуже сильні через дрібниці. Пам’ятай: те, що тобі може видаватись дрібничкою, для дитини може бути еквівалентним кінцю світу.

    2. Розбий процес на короткі керовані етапи

    Вступ до вищого навчального закладу — це довготривалий процес, який починається у випускних класах. Велике та складне завдання. Тому застосуй до цього завдання правило “Як з’їсти слона?”. Розбий на конкретні кроки з конкретними дедлайнами. Це допоможе не заплутатись, а навпаки — діяти продуктивно та організовано. Ще й не вигоріти в процесі.

    вступ до вишу поради

    Unsplash

    3. Заохочуй дитина планувати все заздалегідь

    Дитині може здатись, що планування заздалегідь — це нудно. Тому батькам варто пояснити, чим це буде корисно, простими словами:

    • це допоможе зменшити стрес та нерви від підготовки, якщо випливе щось несподіване,
    • це допоможе зробити процес вступу плавним та контрольованим, завдяки чому стрес також зменшиться.

    Допоможи дитині створити реалістичний графік, і ви будете на коні, коли почнеться вступна кампанія.

    4. Заохочуй до саморефлексії

    Дуже важливо розібратись, що дитина хоче, що вміє, до чого є схильність та про що мріє. Звісно, в такому віці складно розібратись, чим людина буде займатись все подальше життя, але при цьому не варто забувати про вже наявні якості та цілі.

    Нехай дитина випише, чим їй подобається займатись, а ти тим часом поспілкуйся з вчителями, подивись оцінки дитини в журналі, щоб підтягнути хвости або навпаки — зрозуміти, який предмет дитина полюбляє більше за інші.

    Чому це так важливо?

    Рефлексувати на тему своїх цілей та бажань важливо, оскільки щороку університети мають певний відсоток абітурієнтів, які в тупу займають чужі місця, навіть не знаючи, чи хочуть вони взагалі навчатись на тому чи іншому факультеті.

    Перевірено на власному досвіді — коли ваша авторка вступала до вишу, поряд з нею на творчому завданні сиділо аж троє абітурієнтів, які не знали, шо воно таке той журфак і вступали тупо щоб кудись вступити. А потім в середині першого семестру вирішили не ходити на пари до травня, бо журфак виявився не таким вже й простим та прикольним, як вони очікували.

    5. Дай простір для дій, займай місце ментора

    І знову мова йде про залізну руку батьків, які тяжіють над дитиною і тиснуть своїм авторитетом. Цього робити не варто, навіть якщо здається, що дитина без тебе сама нічого зробити не може. Дай простір для дій, можливість зробити перші кроки, виступаючи групою підтримки та підстраховки.

    Дітей досі не вчать у школах як давати собі раду в питаннях нашої прекрасної бюрократії, тому у цій битві потрібен досвідчений ментор, який вже податкового інспектора під соусом теріякі з’їв, поки платив за ФОП податки.

    Але сприяй незалежності дитини. Дозволь майбутньому випускнику зробити щось своїми руками, навчитись та зробити перші кроки з цими всіма дорослими папірцями.

    як вступити до вишу

    Unsplash

    6. Святкуйте досягнення, але контролюйте очікування

    Ми, дорослі, як ніхто знаємо, що в житті не все буває так, як хочеться. А от майбутній випускник досі може бути трошки в ілюзіях, романтизувати університет та вступ до нього.

    В першу чергу варто заохотити мріяти та плекати впевненість дитини, щоб на вступ в університет мрії вона не нервувалась і не зомліла. Але при цьому важливо зібрати широку вибірку, просто про всяк випадок: від топових та бажаних вишів до місцевих університетів. Це робиться не тому, що ти не віриш в здатність дитини, а просто щоб підстрахуватись, на випадок якщо на вступі буде море конкурентів.

    І, звичайно ж, святкуйте досягнення! Навіть невеличкі прориви — це привід обійняти дитину й похвалити, підтримати мотивацію на шляху до найбільшого призу.

    7. Спокійно, тільки спокійно

    На шляху до вступу в університет мрії, варто також не забувати про самопочуття дитини. Стресові періоди — це часи, коли організм потребує не подвійного напруження, а ще й відпочинку. Заохочуй дитину здорово харчуватись, добре висипатись, робити перерви на улюблені хобі.

    Від того, що дитина в комп’ютер пограє або піде з друзями погуляти, а не буде 24/7 готуватись до вступу, вона не стане автоматично двірником і наркоманом.

    Повір, дитина і без твоїх лекцій нервується достатньо. І повір, твої слова про те, що не вступиш до вишу зараз — будеш вулиці мести, не роблять ситуацію кращою, особливо зараз, коли над нами постійно літають кляті ракети з шахедами. До речі, ми вже писали статтю про те, що не вступ до університету — це ще не кінець світу і не смертний вирок.

    Бажаємо тобі та твоєму абітурієнту простого та успішного вступу до університету!

    https://liza.ua/relationships/family/ditina-nervuyetsya-cherez-vstup-do-universitetu-yak-diyati-batkam/

  • 11 способів пояснити дитині, що грошей немає

    11 способів пояснити дитині, що грошей немає

    Матеріальне становище вашої сім’ї раптово змінилося — ви змушені скоротити витрати. Але як пояснити дитині, що тепер і їй доведеться відмовитися від якихось своїх забаганок?

    дитина і гроші

    Freepik

    Практично кожна сім’я хоч раз у житті стикалася з фінансовою нестабільністю, а то і кризою. У цій ситуації навіть дорослі насилу звикають з необхідністю скоротити свої витрати. Що вже говорити про дітей?

    Як пояснити дитині, що доведеться змінити плани й відкласти покупку якихось речей? Про це ми поговоримо у новій статті.

    Дитина все розуміє

    Дорослим здається, що дитині років до семи пояснювати щось з приводу фінансів безглуздо. Але це зовсім не так: вже з раннього дитячого віку діти приблизно розуміють, звідки гроші беруться в сім’ї.

    Тому малюки не тільки здатні усвідомити, що у мами зараз немає грошей, тому що немає роботи, але і часто намагаються допомогти батькам, розбивають скарбничку, щоб віддати їм «всі свої заощадження».

    11 способів донести до дитини, що грошей немає

    Реакція дитини на вимушені обмеження багато в чому залежить від того, як батьки йому їх піднесуть.

    1. Знайди позитивний приклад

    Необхідно зробити акцент на тому, що матеріальні труднощі виникають абсолютно в будь-яких сім’ях, і ви — не виняток, не “лузери”, а сильні люди, готові винести випробування. Покажіть дитині різні шоу про виживання в екстремальних ситуаціях, разом подивіться та обговоріть блоги тих, хто намагається прожити на певну суму в місяць. Досвід цих людей наочно покаже, що до проблем з грошима можна ставитися креативно і з гумором.

    Разом почитайте книгу про Робінзона Крузо — про те, який шлях він пройшов від численних невдач до володіння «садибою» і «дачею». Фінансова криза — прекрасна можливість освоїти садівництво, рукоділля та інші практичні навички. Уміння щось робити своїми руками в житті завжди стане в пригоді. Щобільше, відмінно підіймає самооцінку.

    як пояснити дитині гроші

    Freepik

    2. Будь оптимістична

    Постарайся знайти плюси в тій складній фінансовій ситуації, в якій ви опинилися. Але не заради втіхи дитини, а для того, щоб перетворити їх в ресурс для розв’язання проблеми. Так, одним з позитивних моментів є згуртування сім’ї. Зараз всі ви – одна команда. І навіть якщо це не зовсім так, саме час спробувати стати нею, щоб підтримувати один одного.

    3. Дай дитині нові знання

    Розкажи про різні стратегії подолання фінансових труднощів. Як приклади можна привести звичку брати в борг у знайомих або кредити в банку; пошук роботи з високою зарплатою і відмова від необов’язкових витрат. Обговоріть переваги й негативні наслідки кожного з них.

    4. Зважай на вік дитини

    • Якщо малюк ще дошкільник, не треба вимагати від нього занурення в фінансові труднощі дорослих і стоїчного терпіння. Карамель на паличці або якась пластмасова нісенітниця з кіоску дасть йому відчуття достатку.
    • Якщо дитині понад 10 років, варто сказати їй, що нинішні матеріальні проблеми – цінний досвід, який допоможе  навчитися не пасувати перед труднощами в майбутньому самостійному житті.

    5. Будь конкретна

    Тривогу у школяра створюють не стільки обмеження самі по собі, скільки нерозуміння того, на що конкретно він може розраховувати в нинішній ситуації. Якщо ти маєш намір зменшити його кишенькові гроші, познач точну суму, а також обговори інші деталі, пов’язані зі звичними витратами.

    Наприклад, домовтеся з дитиною, що тепер вона буде ходити у гурток не тричі на тиждень, а двічі.

    6. Тимчасове явище

    Під час обговорення матеріальних проблем обов’язково підкресли, що вони мають тимчасовий характер, навіть якщо сама поки не знаєш, як вибратися з цієї халепи. Дитина (і ти теж!) повинна вірити, що ситуація тимчасова. Якщо вона досить доросла, розкажи, що відбувається, не вдаючись у деталі. Скажи, що всіма силами намагаєшся змінити положення (можеш уточнити, як саме). Але не вигадуй казок, обіцяючи завтра «золоті гори» у вигляді Діснейленду або дорогих гаджетів.

    дитина і гроші

    Freepik

    7. Альтернативне бачення ситуації

    Запропонуй поставитися до кризи як до своєрідного внеску в збереження екології. Це дуже популярна сьогодні тема! Почитайте з дитиною дослідження, присвячені вивченню зв’язку кількості відходів з рівнем життя: якщо ви не міняєте гардероб кожен сезон, купуєте речі на благодійних ярмарках, а то, що вже не носите, віддаєте нужденним або продаєте в Мережі, то допомагаєте природі!

    8. Шукай альтернативи

    Запитай в дитини, про які речі, які стали зараз недоступними, він сумує найбільше. Можливо, разом ви придумаєте якусь недорогу альтернативу, щоб позбавити його від емоційної напруги. Пошукай безплатні розваги: наприклад, сходіть на виставку домашніх тварин замість зоопарку.

    9. Будь чесна та ділись досвідом

    Зізнайся, що найбільше тебе саму засмучує в ситуації обмеженого бюджету, і поділися з дитиною тими прийомами, які використовуєш, щоб поліпшити свій настрій або перемикнутися. На багатьох дітей саме гнітюче враження справляє не сама по собі неможливість купити бажане, а відчуття тяжкого становища, безперспективності й власної вразливості. Самоіронія дорослих, легкість (нехай це лише зовнішнє та оманливе враження!), з якою батьки сприймають випробування безгрошів’ям, вселяє в дитину оптимізм.

    10. Знайди мотивацію

    Як демонстрацію тимчасового характеру фінансових труднощів почитайте інтерв’ю багатих людей. Нехай дитина побачить, що всі мільйонери, а також знаменитості стикалися як з запаморочливими злетами, так і з катастрофічними падіннями, і періоди «невезіння» в їх житті служили стимулом до подальшого розвитку.

    11. Дай відчути турботу

    Допоможи дитині вибрати зі списку «забаганок» ту, яку можна реалізувати найближчим часом, і домовтеся про терміни й умови. Ця пропозиція дозволить йому відчути твою турботу і, можливо, добровільно відкласти бажані покупки, щоб допомогти родині. Усвідомлена відмова травмує дитину набагато менше вимушеного.

    Не в грошах щастя

    Проблеми з грошима часто допомагають навчитися цінувати нематеріальну сторону життя. Найчастіше радій при дитині тому, що всі близькі живі й здорові, що друзі вас підтримують, погода на вулиці чудова і насолоджуватися природою та спілкуванням з приємними людьми можна абсолютно безплатно.

    1. Будьте активні!

    Не виправдуй сидіння вдома відсутністю коштів на розваги або поганим настроєм через проблеми. Нові враження дозволять дитині відчувати, що вона живе на повну котушку, і відсутність можливості купити щось «понад норму» буде сприйматися менш гостро.

    2. Через призму друзів

    Не забувай, що діти оцінюють якість свого життя в порівнянні зі своїми однолітками. Якщо у відповідь на розповіді інших дітей про якісь нові придбання дитина зможе описувати цікаві поїздки та події, вона не відчуватиме себе обмеженою.

    3. Свята ніхто не скасовував

    Використовуй сімейні урочистості як привід реалізовувати деякі з бажань дитини. Не соромся чесно відповідати на питання з боку запрошених про те, що краще подарувати або принести до столу.

    4. Виявляй щедрість

    Діти вважають, що спроможність — це не тільки придбання дорогих речей, але ще і можливість робити подарунки іншим. Якщо ви будете запрошувати до себе її друзів, пригощати їх бабусиним варенням і дарувати подарунки, зроблені своїми руками, дитина буде менш гостро відчувати зниження рівня життя.

    https://liza.ua/relationships/family/u-rezhimi-ekonomiyi-11-sposobiv-poyasniti-ditini-shho-groshej-nemaye/

  • 7 порад, що робити, якщо дитина матюкається

    7 порад, що робити, якщо дитина матюкається

    Це рано чи пізно стається з усіма батьками: перша лайка від такого солоденького, такого чудового дитятка, яке ви дбайливо ростили та виховували. Бабуся хапається за серце, дідусь за армійського ременя, мама сварить, тато потирає потилицю. Що робити, якщо дитина почала матюкатись? У нас є короткі, але прості поради, які можуть допомогти.

    Фото: Unsplash

    Чому діти починають матюкатись

    Діти досліджують світ навколо, і мова входить в це дослідження. Окрім цього діти часто тестують межі дозволеного та недозволеного, тому матюки часто з’являються природно в той чи інший момент.

    Батькам не варто лякатись, якщо малюк приніс додому лайку: дитина ще не стала наркоманом і алкоголіком, і ще не їде в тюрму.

    Дошкільнята

    Дошкільнята часто матюкаються, не до кінця розуміючи значення слова, повторюючи почуте десь, або експериментуючи з новими словами.

    Діти шкільного віку

    Дітки шкільного віку тільки починають матюкатись, і зазвичай повторюють за кимось, хто заводила в компанії, щоб вписатись і наслідувати “крутих”. Вони можуть не до кінця розуміти сенс слів, але вже починають частково отримувати розуміння.

    Підлітки

    Підлітки матюкаються, щоб вписатись або виділитись, як “дорослі” серед однолітків. Але вони також використовують лайку, щоб виразити свою фрустрацію.

    Фото: Unsplash

    7 порад для батьків, дитина яких почала матюкатись

    Отже, з причинами лайки у дітей ми розібралися, але тепер треба щось робити з нею, чи не так? Зупиняти? Кричати? Карати? Одне зрозуміло: важливо не допустити формування шкідливої звички, коли дитина використовує ненормативну лексику слово через слово й ганьбиться.

    1. Ігноруй незначний інцидент (особливо якщо дитина маленька)

    Якщо це не регулярне явище і дитина маленька, краще проігнорувати ситуацію. Також якщо слово не дуже образливе, або дитина нікого ним не обізвала, просто продовжуй спостерігати за подальшою поведінкою, і поки не влаштовуй колотнечі та скандалів.

    2. Подивись на контекст

    Дитина матюкнулась через щирий вияв гніву чи розчарування? Чи просто прищемила пальця шафою й в серцях матюкнулась? Чи може просто бігає й повторює якесь слово, яке видалося смішним у садочку? Розберись в контексті використання матюків, і зможеш відповідно відреагувати.

    3. Спокійно поясни, чому так робити не можна

    Кричати та сварити не треба, якщо це вперше. Але потрібно спокійно пояснити, чому такі слова є образливими та неприпустимими. Діти розуміють більше, ніж ми думаємо.

    4. Встанови чіткі правила та очікування

    Вдома мають бути правила, що вважається прийнятним, а що — ні. Гарною ідеєю буде завести вдома “банку для матюків”: кожен, хто матюкнеться, має покласти в банку десять гривень.

    Фото: Unsplash

    5. Проповідуєш? Практикуй!

    Якщо батьки кажуть дитині, що матюкатись не можна, а самі — матюкаються, це може дати дитині привід не поважати батьків, вважати, що ви нечесні. Та це й логічний висновок.

    Якщо хтось нав’язує тобі якесь умовне веганство, а сам їсть соковитий жирний стейк, ти теж будеш дивитись на цю людину з іронічно піднятими бровами.

    6. Навчи альтернативних слів

    Заохочуй дитину висловитись більш доречним способом, а не матюком. Особливо якщо лайку дитина використовує, як емоційну відповідь на якісь несподівані ситуації.

    7. Звернись за допомогою

    Сходи до дитячого психолога, якщо ситуація стає дуже складною: дитина постійно матюкається, приносить зі школи нові й нові матюки, або ж не може зупинитись.

    Тепер ти знаєш, що робити, якщо дитина матюкається. Також у нас є схожа стаття з порадами для батьків, що робити, якщо дитина бреше.

    https://liza.ua/relationships/family/rebenok-rugaetsya-matom-chto-delat/

  • Як навчити дитину готувати та чим це корисно

    Як навчити дитину готувати та чим це корисно

    Це більше, ніж просто зварити поїсти: це можливість створити теплі спогади та навчити цінним життєвим навичкам, а також — протидія дитячому ожирінню. Розказуємо, чому корисно готувати з дітьми, коли починати вчити дитину готувати їжу самостійно, а також кілька простих рецептів, які можна спробувати приготувати разом.

    готувати з дітьми - фото 1

    Unsplash

    Чому корисно готувати з дітьми разом

    Ми вже казали, що це не просто про те, щоб наварити їсти на сім’ю. Готувати з дітьми — це чудовий спосіб навчити малюка самостійно жити, а також зблизитись і отримати нові, яскраві спогади разом.

    Немає значення, хлопчик чи дівчинка, навчитись готувати собі їжу повинен кожен. Бо рано чи пізно доведеться таки від мами з’їхати, і буде дуже соромно потім дзвонити до мамуліка й питати, де взяти червону воду для борщу.

    Отже, чим корисно готувати разом з дітьми?

    1. Зміцнює сімейні зв’язки

    Це унікальна можливість якісно провести час разом: поспілкуватись, посміятись, подуркувати, попрацювати в команді та зміцнити стосунки.

    2. Навчає цінним життєвим навичкам

    Діти вчаться від дорослих. І готувати собі їжу — це важлива навичка, яка потім допоможе дитині, коли та стане дорослою. А в дитинстві — навчить техніки безпеки на кухні.

    3. Підвищує впевненість і креативність

    Дозволь дитині допомагати на кухні, і побачиш, як вона стає впевненішою. Це простий спосіб зробити щось своїми руками й одразу ж побачити та скуштувати результати. А ще це допомагає розкрити творчу жилку, коли дитина експериментує зі смаками та інгредієнтами.

    4. Заохочує до здорового харчування

    Здорове харчування починається з дому. Тому коли дитина залучена в процес приготування їжі, вона більш схильна до приготування собі здорової їжі з цільних продуктів у майбутньому.

    готувати з дітьми - фото 2

    Unsplash

    З якого віку привчати дитину готувати собі їжу

    Для кожного віку та періоду життя можна і потрібно дати дитині навички та необхідні знання, які допоможуть орієнтуватись на кухні та з приготуванням їжі. Це досить просто:

    • Малюки (2-3 роки). Спостерігати за кухнею, тримати ложку та миску, “допомагати” замішувати інгредієнти.
    • Дошкільнята (4-5 років). Вимірювання інгредієнтів, замішування тіста та нанесення начинок на нього. Вони також можуть навчитися використовувати безпечні кухонні інструменти, такі як пластикові ножі для нарізання м’яких фруктів і овочів. Вже можна навчити заливати вівсянку чи пластівці гарячим молоком.
    • Діти шкільного віку (6-11 років). Прості рецепти під керівництвом, розігрівати їжу в мікрохвильовці. Вони можуть розбивати яйця, читати вказівки до рецептів і починати використовувати інструменти, такі як очисники та терки.
    • Підлітки (від 12 років). З цього віку діти можуть готувати прості страви самостійно з мінімальним наглядом. Вони можуть виконувати такі завдання, як відварювання макаронів, смаження бутербродів і випікання печива, а з віком — ще складніші страви, такі як супи, запікання м’яса і так далі.

    Чому навчиться дитина, коли готуватиме разом з дорослими

    1. Вимірювання, слідування за інструкціями, концентрація, самоконтроль.
    2. Активне спілкування, співпраця, робота в команді, обмін ролями, терпіння та повага до процесу.
    3. Схильність обирати здорове харчування, куштувати нові овочі, фрукти.
    4. Маленькі перемоги на кухні підсилюють самооцінку, впевненість у собі.
    готувати з дітьми - фото 3

    Unsplash

    Які прості рецепти можна готувати з дітьми

    Отже, які простенькі рецепти можна приготувати разом з дитиною, щоб познайомити зі світом кулінарії та при цьому посмакувати чимось корисним? У нас є для тебе підбірка.

    Фруктове парфе

    Поклади шарами йогурт, гранолу та свіжі фрукти в склянку. Дозволь дитині вибрати улюблені фрукти та допомогти складати шари. Це цікавий спосіб познайомити з новими смаками та текстурами.

    Мініпіца

    Для основи використовуй лаваш або піту. Нехай дитина намаже томатним соусом, посипає сиром і додасть свої улюблені начинки, як-от овочі, пепероні або ананас. Запікай в духовці, поки сир не розплавиться і не зарум’яниться. Мініпіца – хіт, і вона дозволяє дітям творчо підібрати начинку, і приготувати страву, коли хочеться чогось “шкідливого”.

    Кесаділья з овочами та сиром

    Тільки звучить складно. Поклади корж або тортилью і посип сиром, а також дрібно нарізаними овочами. Зверху поклади іншу тортилью і готуй на сковороді, поки сир не розплавиться і корж не стане золотисто-коричневим. Наріж шматочками й подавай з сальсою або гуакамоле. Це чудовий спосіб підкласти трохи овочів в страву малюка, який не любить овочі.

    Смузі-боули

    Змішай заморожені фрукти, йогурт і трохи соку або молока, щоб створити густий смузі. Розлий по мисках і дай дитині прикрасити такими начинками, як гранола, горіхи, насіння та інші свіжі фрукти. Смузі-боули — це не тільки поживний, але й веселий і яскравий сніданок або перекус, який дитині буде легко навчитись готувати.

    Енергетичні кульки

    Змішай вівсянку, арахісове масло без цукру, мед і добавки, такі як шоколадна стружка, сухофрукти або кокосова стружка. Сформуй з цієї маси невеликі кульки й постав в холодильник до застигання. Ці енергетичні кульки ідеально підходять для маленьких ручок, щоб допомогти з перемішуванням і скручуванням, і вони стануть чудовим перекусом у дорозі або протягом дня.

    Салат у банці

    Цей рецепт навіть дорослих діточок, яким вже трошки за тридцять, рятує. Поклади в банку шарами такі інгредієнти, як листя салату, помідори черрі, огірки, подрібнену моркву та сир. Зверху додай невелику місткість із заправкою. А як захочете поїсти, струсіть банку, щоб все перемішати. Салати в банці – це цікавий і портативний спосіб заохотити дітей (і дорослих також) їсти більше овочів.

    https://liza.ua/relationships/family/gotuvaty-razom-z-dytynoyu-chomu-cze-korysno-ta-z-chogo-pochaty/

  • 11 речей, які не можна робити при дитині

    11 речей, які не можна робити при дитині

    Наступні 11 речей не варто робити у присутності дітей. Просто тому, щоб у твоєї дитини не сформувалися такі ж погані звички.

    что нельзя делать при ребенке

    Unsplash

    Отже, чого не варто робити при дитині? Прислухаймось до порад сімейних психологів.

    1. Говорити про фінансові або сімейні проблеми при дитині

    Діти ніяк не можуть вплинути на цю ситуацію, але глибоко її переживають. А почуття безпорадності ще нікому не зробило гарної послуги. Навіть навпаки: може породити безсоння та посилену тривожність.

    2. Критикувати власне тіло чи зовнішність

    Коли мама постійно каже, що вона товста, має жахливий ніс абощо, дитина починає сумніватись і у власній красі. Окрім цього дитина бачить — дитина повторює, тому не дивуйся, якщо малюк незабаром почне повторювати за тобою й вишукувати в собі “що не так”.

    3. Демонструвати залежності (алкоголь, гаджети, паління)

    Діти засвоюють нові моделі поведінки й повторюють за батьками, тому якщо дорослий “знімає стрес” алкоголем чи цигарочкою, чи залипає в телефон, дитина почне робити те ж саме.

    4. Битися між собою, бити дитину

    Бувають моменти, коли ми відчуваємо просто жахливе, просто всеосяжне почуття агресії та навіть тваринну лють. Довести до білого шалю можна будь-кого, і навіть у найстійкішої людини десь є межа.

    Проте ніколи не можна битися з партнером чи махати кулаками на дітей. Виховання насильством ніколи не працює. Більше того, ти вчиш свою дитину вирішувати проблеми за допомогою грубої сили.

    Тому якщо любиш підіймати руку на домашніх, не дивуйся, що дитина почне битися у школі. А ще не дивуйся, що одного разу приїде поліція, скрутить тебе та відвезе до СІЗО.

    5. Ігнорувати членів сім’ї

    Ігнорування чоловіка/дружини чи інших членів сім’ї за будь-яких обставин, може призвести до емоційної нестабільності дитини, зробить її замкненою. А ще ігнорування з твого боку дитина може сприйняти як нормальну поведінку, і почне ігнорувати тебе та інших домашніх.

    как воспитывать детей

    Unsplash

    6. Порівнювати дитину з іншими

    Якщо ти покладаєш великі надії на дитину, дитині цього знати зовсім необов’язково. І точно дитині необов’язково знати, що у Маші донька Любочка навчається на дванадцять балів. Це не розвиватиме в дитині бажання йти за Любочкою.

    Швидше навпаки — твоя дитина відчуватиме злість і заздрість стосовно дитини, з якою ти її порівнюєш (“Як це так — моя мама любить іншу дівчинку/хлопчика, а не мене?”) і незабаром почне страждати від низької самооцінки.

    7. Обирати улюбленців, проявляти фаворитизм серед дітей

    Надмірно хвалити й любити одну дитину, щоб покарати другу або ж показати, що друга дитина гірша — це одна з наймерзенніших звичок.

    Тільки справжня погань (незалежно від статі) може вибирати собі улюблену дитину, і балувати, а другу тримати як цапа-відбувайла.

    8. Відмовлятися від прояву любові, прихильності з боку дитини

    Звичайно ж, вироби дітей із жолудів та паличок, або мальовані олівцями криві листівки — це не найвправніші вироби. Та й іноді дорослому зовсім не до обіймів та подарунків від дитини: тут треба комуналку платити, а дитина лізе обійматися. Однак відмовлятися від прояву любові з боку дитини – це неправильний та згубний для психіки дитини крок.

    Не відповідаючи на почуття дитини взаємністю, ти передаєш повідомлення “Ти мені не потрібний/потрібна”, від якого дитині буде дуже складно оговтатися в майбутньому.

    неправильное воспитание

    Unsplash

    9. Кричати на членів сім’ї

    Навіть якщо ти сильно злишся, не варто підвищувати голос на дитину або на членів сім’ї. Коли дитина росте в сім’ї, де нормально верещати одне на одного й агресивно виражати злість, це може призвести до емоційного усунення або навпаки — навчить дитину кричати, коли щось не складається.

    10. Лаяти членів сім’ї, говорити погано на члена сім’ї при дитині

    По-перше, це дає дитині сигнал, що в сім’ї не все спокійно і все добре. Дитина спробує вибрати бік і почне повторювати гидоту за тобою, що ранить члена сім’ї. По-друге, це може стати причиною такої самої поведінки поза сім’єю: дитина навчиться говорити бридоту й ображати інших дітей.

    11. Тиснути на дитину, щоб досягти результатів

    Ну, не вивчить твоя дитина математику, якщо ти будеш кричати на неї й бити її по голові зошитом! І не стане писати охайніше, якщо ти будеш від злості рвати зошит і змушувати все переписувати акуратним почерком.

    Швидше навпаки — дитина одразу після вісімнадцяти років вивчить як уникати тебе і ніколи тобі не дзвонити. А ще це стане причиною великих проблем для дитини в майбутньому, коли він чи вона подорослішає.

    https://liza.ua/relationships/family/top-5-veshhey-kotoryie-ne-nuzhno-delat-pri-rebenke/

  • 10 способів заохотити до читання дитину, яка не хоче читати

    10 способів заохотити до читання дитину, яка не хоче читати

    Ця проблема існувала, існує та буде існувати: одного дня ти приходиш до малого або малої перевіряти уроки, і дізнаєшся, що дитина не хоче читати книжок. Хто в цьому винен? Що з цим робити? Чи можна змушувати дитину читати?

    дитина не читає

    Unsplash

    Агов, матусі й татусі. Що, як там школа? Діти вже поприносили додому мільйон незрозумілих домашок з математики? Чи, можливо, згадались вночі, що на ранок треба зібрати гербарій на образотворче мистецтво? А як справи у вашого малого з читанням?

    ЧИТАЙ ТАКОЖ: Фантазії чи брехня? Що робити якщо дитина бреше

    5 причин, чому дитина не хоче читати

    «Понадивляться своїх тіктоків, награються в комп’ютер, і читати не хочуть!»

    Та чи правда проблема саме в цьому? Ось кілька причин, чому дитина не хоче читати:

    1. Надто складно. Якщо книжка надто важка (багато незнайомих слів, довгі речення, складні структури) це викликає в дитини фрустрацію. Сама подумай, наскільки сильно тобі хочеться читати якусь складну книжку, наповнену незнайомими термінами?
    2. Нецікава тема, немає зв’язку з нею. Якщо тема книжки не цікавить дитину, вона не втримає уваги. Важливо, щоб вибір книжок співпадав з інтересами дитини.
    3. Немає мотивації читати. Деякі діти “ковтають” книжку за книжкою, а деяким потрібен додатковий поштовх. Запропонуй невеликий хабар за кожну прочитану книжку, наприклад — щось смачненьке або ж невелику прибавку до кишенькових коштів.
    4. Немає позитивного прикладу. Якщо вдома ніхто не читає, читання сприймається як щось чуже. До речі, є ціле дослідження, яке пов’язало як соціалізація читання впливає на внутрішню мотивацію дитини до читання.
    5. Труднощі з навчанням. Дислексія, проблеми з розумінням тексту, проблеми з зором — все це також гальмує бажання дитини читати. На це треба звернути особливу увагу, бо ці проблеми можуть впливати й на інші сфери навчання, не лише на читанку.
    чому дитина не хоче читати

    Unsplash

    10 способів допомогти дитині привчитись читати

    Ось кілька перевірених стратегій, що робити батькам, якщо дитина не хоче читати.

    1. Дай вибір

    Не нав’язуй якусь одну книжку. Натомість склади “поличку варіантів”, щоб дитина сама могла вибрати те, що їй цікаво.

    2. Підбирай чтиво під вік дитини

    Якщо дитина не розуміє більш як 5 слів на сторінці, це означає, що текст для неї може бути заскладним, пишуть експерти. Старайся підібрати читання під вік дитини, щоб вона не зупинялась на кожному слові.

    3. Читайте разом

    Читання вголос разом з батьками може відродити інтерес.

    4. Створи у квартирі куточок для читання

    Якщо є така можливість, зроби у квартирі зручний простір для читання: світло, зручне крісло, красиві книжки, пледи, подушки, іграшки… Випусти на волю свого внутрішнього дизайнера!

    5. Використовуй різноманітне чтиво

    Можливо, твоїй дитині більше сподобається читати комікси? Чи пишно ілюстровані видання? Візуальні засоби підживлюють інтерес до книжки, пише дослідження.

    дитина не хоче читати

    Unsplash

    6. Пов’язуй читання з дією

    Забудь на секунду про книжки! Запропонуй дитині прочитати рецепт, а потім — приготуйте страву разом. Або прочитайте інструкцію до настільної гри, а потім грайте разом.

    Дитячі книжки з рукоділля, фокусів — чудова ідея, щоб зайнятись разом якимось рукоділлям чи перетворитись на Копперфілдів. Енциклопедії з тваринами — прекрасна можливість, щоб сходити у зоопарк та подивитись на тварин зі сторінок книжки.

    7. Створи “книжковий час”

    Наприклад, заплануй його перед сном, щоб прибрати гаджети та поступово відпочити після важкого дня.

    До речі, ця порада підійде й для зайнятих нервових дорослих.

    8. Підтримуй через обговорення

    Замість того щоб нависати над дитиною й питати: “Ну, що, ти прочитав(ла) книжку?!” спробуй затягнути дитину в діалог. Наприклад, у форматі книжкового клубу. Прочитайте одну й ту ж книжку, а потім обговоріть, що найбільше сподобалось, а що — ні.

    9. Похвали прогрес, а не концентруйся на результатах

    Навіть якщо дитина прочитала кілька сторінок, це вже прогрес. Хвали зусилля, вміння зберігати концентрацію.

    10. Звернись по допомогу

    Якщо проблема з читанням серйозна чи тривала, або інші сфери навчання теж почали страждати, можливо, треба звернутись до фахівців: дитячого психолога, логопеда, спеціаліста з читання. Ми всі різні, і нічого поганого в тому, що дитині потрібна підтримка чи корекція, немає.

    ЧИТАЙ ТАКОЖ: У режимі економії: 11 способів пояснити дитині, що грошей немає

    Твоя дитина може насправді любити читання, але просто не знайшла ту саму книжку, яка приведе в світ читання.

    https://liza.ua/relationships/family/moya-ditina-ne-hoche-chitati-hto-vinen-i-shho-teper-iz-czim-robiti/

  • 8 способів вгамувати непосидючу дитину

    8 способів вгамувати непосидючу дитину

    Дитина гасає, кричить, не слухається — сил ніяких немає! Ледве стримуючи собі, ти зітхаєш: «Ну що поробиш, зараз всі діти гіперактивні». Але чи так це?

    гіперактивна дитина

    Unsplash

    Сьогодні діагноз «синдром дефіциту уваги з гіперактивністю» став настільки популярним, що діти його отримують просто за те, що не люблять довго сидіти на місці, жваво цікавляться тим, що відбувається навколо й обожнюють гучні ігри. Багато батьків від цього просто у страху.

    Як упоратися з непосидою, спрямувавши його енергію у конструктивне річище? Цей секрет хочуть дізнатися всі, а ми напишемо його у новій статті.

    1. Утримайся від окриків і стусанів

    Як би тебе не дратувала поведінка малого шибеника.

    З неслухняним дитям можна впоратися, назначивши його відповідальним за дисципліну, але ні в якому разі не можна залучати до виховання насильство чи крики. Діти чудово розуміють, коли з ними розмовляти нормальним тоном. А от крики чи удари, чи жорстокі окрики будуть не просто псувати психіку малюка, але ще й не допоможуть.

    2. Будь чесною з дитиною

    Чесно зізнайся дитині, що оточуючим важко витримувати ту лавину звукових і візуальних ефектів, які він щохвилини виробляє. Важливо донести до нього, що це ваша з ним загальна проблема: не всім дітям захочеться мати такого неспокійного друга, вихователі та вчителі будуть постійно чіплятися до нього із зауваженнями, а до тебе – зі скаргами. Домовтеся з малюком боротися із зайвим шумом та безцільною активністю.

    Пам’ятай: довіра передусім. Повторюй дитині, що ти віриш у його щире бажання поводитися краще. Маючи довірчі стосунки з малюком, ти захистиш його від багатьох ризикованих вчинків.

    дитяча гіперактивність

    Unsplash

    3. Режим порушувати не можна

    Упорядкуй режим дня і строго дотримуйся його. Він задає зручний ритм, під який підлаштовується нестійке емоційне тло дитини «з моторчиком».

    Обмеж перегляд телевізора до години на день, категорично виключи з репертуару бойовики та жахастики. Так само дій з комп’ютерними іграми. За дві години до сну – лише спокійні заняття: малювання, конструктор, читання.

    Слухайте аудіо-, радіопередачі: вони розвивають слухову увагу. Під час купань використовуй засоби із заспокійливим ароматом.

    4. Внеси різноманітність у справи дитини

    Спробуй знизити частоту спалахів агресії, властиві непосидам, за допомогою ігор з водою і тістом, де можна бризкатися, м’яти, тиснути, рвати. Запропонуй «вождю індіанців» обприскати квіти, розкачати качалкою якомога тонше тісто, вирізати з нього формою фігурки, посипати випічку цукровою пудрою.

    5. Давай домашні обов’язки

    Придумай домашні обов’язки, які дитина повинна регулярно виконувати. Нехай зовсім простенькі — головне, щоб малюк усвідомлював важливість дорученої справи й заздалегідь його планував. Необхідність годувати домашнього улюбленця або поливати квіти мимоволі змусять дитину бути менш імпульсивною та більш відповідальною.

    6. Зробив діло – гуляй сміливо

    Використовуй будильник, щоб регулювати дії дитини. За сигналом непосида може закінчувати гру, починати одягатися, чистити зуби, прибирати іграшки. Спочатку дитина, швидше за все, буде чинити опір такому втручанню, але поступово її вдасться зацікавити різними звуковими сигналами або нагородою у вигляді мультика за прибрані речі.

    дитина не слухається що робити

    Unsplash

    7. Енергія у правильному річищі

    Встанови вдома спортивний комплекс або запиши малюка до секції. Нехай у нього буде можливість виплеснути енергію, а інші діти зарядяться від нього. Домочадці ж отримають невеликий перепочинок.

    8. Підбивай підсумки

    Постарайся зробити наочною картину «правопорушень». Можеш накреслити таблицю, в якій ти днями відзначатимеш значками хороші й погані вчинки дитини. Потім разом обговоріть причини проблем та як можна було цього уникнути.

    Обов’язково хвали дитя за ті моменти, коли вдалося стримати свою імпульсивність. Впоратися з непосидою – це просто, якщо ти дійсно хочеш цього.

    https://liza.ua/relationships/family/yak-vhamuvaty-dytynu/